Пакетні мережі

Listen to the network pulse

Мультипротокольна комутація за допомогою міток (англ. Multiprotocol Label Switching,  MPLS)

Призначення. Головна перевага технології MPLS – це  створення основи для розгортання нових типів послуг, що не підтримуються традиційною маршрутизацією або підтримуються занадто складно. Це особливо актуально в умовах сьогоднішньої жорсткої конкуренції, коли оператору необхідно постійно пропонувати користувачам нові послуги, відсутні у конкурентів.

MPLS дозволяє зменшити собівартість та покращити якість базових послуг, розширює існуючі можливості маршрутизації. Можливість класифікації пакетів за багатьма параметрами дозволяє адміністратору скеровувати потоки трафіку за обраним і оптимальним шляхом.

Технологія MPLS розширює можливості з контролю трафіку. Це означає більш ефективну роботу мережі, передбачувану якість послуг і гнучкість, що дозволяє задовольняти потреби користувачів.

MPLS дозволяє підтримувати наступні послуги:

  • трафік інжиніринг (ТЕ);
  • якість послуг (QoS);
  • intranet VPN;
  • extranet VPN;
  • VPN другого рівня (MPLS L2 VPN);
  • VPN третього рівня (MPLS L3 VPN);
  • доступ до зовнішніх послуг;
  • доступ в Інтернет тощо.

Опис технології. У ІР-мережах будь-який маршрутизатор аналізує заголовок кожного пакету, щоб визначити адресу призначення пакету та обрати напрямок до наступного маршрутизатора.

В технології MPLS до ІР-пакетів додаються мітки-ідентифікатори невеликої та фіксованої довжини. Мітка має локальне значення – вона дійсна на ділянці між двома сусідніми маршрутизаторами. Кожен маршрутизатор, пересилаючи пакет, позначає його іншою міткою. На вході до MPLS-мережі маршрутизатор встановлює відповідність між пакетом і так званим „класом еквівалентності пересилки” (англ. Forwarding Equivalence Class, FEC). До одного FEC відносяться пакети, що мають схожі характеристики, і можуть бути направлені тим самим шляхом. Параметри, що визначають FEC, залежать від конфігурації маршрутизатора. Типовим є використання ІР-адреси призначення для визначення FEC. Кожен FEC має свій набір міток, що визначає шлях доставки пакетів. Застосування міток значно прискорює доставку пакетів, тому що маршрутизатор не аналізує заголовок ІР-пакету, а виконує комутацію за допомогою міток, що займає значно менше часу.

На схемі зображена MPLS-мережа, яка містить маршрутизатори двох типів:

  • прикордонні маршрутизатори MPLS (англ. Label Edge Router, LER);
  • транзитні маршрутизатори MPLS (англ. Label Switched Router, LSR).

Схема функціонування MPLS-мережі.

По відношенню до будь-якого пакету, що проходить по MPLS-мережі, один LER є вхідним, а інший LЕR – вихідним. Вхідний LER аналізує заголовки пакету, що надійшов зовні, встановлює до якого FEC він належить та надсилає пакет до відповідного LSR. Долаючи кілька LSR, пакет потрапляє до вихідного LER, що видаляє з пакету мітку, аналізує заголовок та надсилає його адресату, що знаходиться зовні MPLS-мережі.

Послідовність (LERвх, LSR, ... LSRn, LERвих) маршрутизаторів, через які проходять пакети, що належать одному FEC, утворює шлях з комутацією за допомогою міток (англ. Label Switched Path, LSР). Той самий LER може бути для одних потоків вхідним, для інших – вихідним.

ПрАТ "Пріоком", тел. 380 (44) 428-98-98, вул. Глибочицька, 17, літера Д, м. Київ, 04050, Україна
Priocom Corp. 1999 — 2017. Всі права захищені